Шпаргалка · Українська література · Теорія літератури
Теорія літератури для НМТ: роди, жанри, віршові розміри, тропи
Роди й жанри
| Рід | Жанри | Приклад |
|---|---|---|
| епос | новела, оповідання, повість, роман, байка, усмішка | «Кайдашева сім'я» (повість), «Місто» (роман) |
| лірика | вірш, послання, сонет, гімн | «Заповіт», «І мертвим, і живим...» (послання) |
| драма | трагедія, комедія, драма, трагікомедія, драма-феєрія | «Мина Мазайло» (комедія), «Лісова пісня» (драма-феєрія) |
| ліро-епос | поема, балада, дума, роман у віршах | «Катерина», «Маруся Чурай» |
Віршові розміри (´ — наголошений склад, ˘ — ненаголошений)
| Розмір | Схема | Слово-модель | Приклад |
|---|---|---|---|
| ямб | ˘ ´ | вогОнь | «Реве та стогне Дніпр широкий» (Шевченко) |
| хорей | ´ ˘ | мАти | «Думи мої, думи мої» (Шевченко) |
| дактиль | ´ ˘ ˘ | лАстівка | «Сонце заходить, гори чорніють» (Шевченко) |
| амфібрахій | ˘ ´ ˘ | топОля | трискладова стопа з наголосом посередині |
| анапест | ˘ ˘ ´ | солов'Ї | «Гетьте, думи, ви хмари осінні!» (Леся Українка) |
Тропи
| Троп | Суть | Приклад |
|---|---|---|
| епітет | художнє означення | сиза зозуля, золота осінь |
| порівняння | зіставлення через як, мов, ніби, наче | сніг, мов пух |
| метафора | перенесення ознак за схожістю | вогнище осені |
| уособлення | наділення неживого рисами живого | Реве та стогне Дніпр широкий |
| метонімія | заміна назви за суміжністю | уся школа вийшла (= учні) |
| синекдоха | частина замість цілого, однина замість множини | тут ворог не пройде |
| гіпербола / літота | перебільшення / применшення | сто разів казав / хлопчик-мізинчик |
| алегорія | іносказання, образ замість поняття | Бджола в байці Сковороди — працьовита людина |
| оксиморон | поєднання протилежних понять | дзвінка тиша; «Contra spem spero» — без надії сподіваюсь |
| перифраз | описова назва | цар звірів (лев) |
| символ | образ із переносним багатозначним змістом | соняшник у Драча — людина, що тягнеться до сонця-поезії |
| іронія / сарказм | приховане / дошкульне глузування | сатира Шевченкового «Сну» |
Фігури, рима, напрями
Анафора — повтор на початку рядків; епіфора — у кінці
Антитеза — протиставлення; градація — наростання
прийшов, побачив, переміг
Риторичне питання — питання, що не потребує відповіді
«Чого являєшся мені у сні?» (Франко)
Інверсія — непрямий порядок слів
Дніпр широкий (замість широкий Дніпр)
Рима: суміжна (аабб), перехресна (абаб), кільцева (абба)
Сонет — 14 рядків: два катрени і два терцети
Напрями: бароко — Сковорода; сентименталізм — Квітка-Основ'яненко; романтизм — Шевченко (ранній), Куліш; реалізм — Нечуй-Левицький, Мирний, Карпенко-Карий
Модернізм: імпресіонізм — Коцюбинський; неоромантизм — Леся Українка; експресіонізм — Стефаник; символізм — ранній Тичина; неокласицизм — Рильський
Шістдесятники: Симоненко, Костенко, Драч, Стус
Де найчастіше губляться бали
- Ямб і хорей — двоскладові стопи; дактиль, амфібрахій, анапест — трискладові.
- Визначаючи розмір, рахуй склади й шукай повторювану схему, а не всі наголоси підряд.
- Уособлення — вид метафори: неживе діє як живе.
- Поема, балада, дума — ліро-епос, а не лірика.
- Метонімія — суміжність (школа = учні), метафора — схожість.