Шпаргалка · Українська мова · Фонетика. Орфоепія. Орфографія
Наголоси й фонетика на НМТ: 70+ слів, де найчастіше помиляються
Наголоси: слова, які найчастіше трапляються в тестах (наголошений голосний — велика літера)
Іменники на -ання: наголос на -А-
завдАння, навчАння, читАння, видАння, питАння, запитАння
Пастка: Але: уподОбання, обіцЯнка
Іменники жіночого роду з наголосом на закінченні
кропивА, вербА, сливА, донькА, дочкА, течіЯ, ніздрЯ
Слова з -лог і -пис
каталОг, діалОг, монолОг, некролОг · літОпис, рукОпис
Наголос на першому складі
вИпадок, мАбуть, рАзом, нАголос, бЕшкет, зАтишок · рЕмінь, щЕлепа, цЕнтнер, стАтуя, пОмилка, пОдруга
Наголос на другому складі
вимОва, фенОмен, отАман, ознАка, начИнка, мерЕжа · серЕдина, прирОда, довІдник, алфАвіт, квартАл
Наголос на останньому складі
бурштИн, вітчИм, осетЕр, цемЕнт, шофЕр, кіломЕтр · симвОл, листопАд, фартУх, дефІс, жалюзІ, руслО · граблІ, дровА, віршІ
Числівники 11–19: наголос на -нА-
одинАдцять, чотирнАдцять, п'ятнАдцять, сімнАдцять
Прикметники
абИякий, вирАзний, урочИстий, оптОвий, порядкОвий · фаховИй, текстовИй, черговИй, грошовИй, чарівнИй, зручнИй
Дієслова
ненАвидіти, помОвчати, кидАти (недок. вид), принестИ, везтИ
Слова на -ія та інші
індУстрія, металУргія, кулінАрія, середньовІччя, посерЕдині
Чергування голосних і приголосних
о, е → і в закритому складі (коли склад закривається приголосним)
кінь — коня, піч — печі, сім — семи · стіл — стола, ніс — носа (у відкритому складі о, е повертаються)
е → о після ж, ч, ш, щ, й перед твердим приголосним
шести — шостий, женити — жонатий
Пастка: Перед м'яким приголосним залишається е: шести, женити
Чергування приголосних г — ж — з, к — ч — ц, х — ш — с
нога — ніжка — на нозі · рука — ручка — у руці · вухо — вушко — у вусі
Перед суфіксом -ськ- (-зьк-, -цьк-) г, ж, з → з; к, ч, ц → ц; х, ш, с → с
Прага — празький, Запоріжжя — запорізький · козак — козацький, ткач — ткацький · чех — чеський, Черкаси — черкаський
Милозвучність: у/в, і/й, з/із/зі
у — між приголосними, на початку речення перед приголосним, перед в, ф, льв, св, тв, хв, після паузи
Брат у школі. · У лісі тихо. · у вівторок, у Львові, у фізиці
в — між голосними, після голосного перед приголосним, на початку речення перед голосним
Мама в Одесі. · Вона в школі. · В Одесі тепло.
й — між голосними й після голосного перед приголосним; і — між приголосними
мама й тато, поле й ліс · брат і сестра
і — на початку речення, після паузи та перед й, я, ю, є, ї
І знову весна. · мама і Юля, пісні і ясна днина
з — між голосними, на початку перед голосним; із — між приголосними; зі — перед з, с, ш, щ + приголосний
пішла з Олею · брат із сестрою · зі школи, зі сміхом, зі зброєю
Префікси у-/в- теж чергуються за милозвучністю
Він учитель. — Вона вчителька. · Брат увійшов. — Сестра ввійшла.
Пастка: Не чергуються слова з різним значенням: вправа — управа, вклад — уклад, удача — вдача
Спрощення, апостроф, м'який знак, подвоєння
Спрощення: -ждн-, -здн- → -жн-, -зн-; -стн- → -сн-; -стл- → -сл-
тиждень — тижневий, проїзд — проїзний · честь — чесний, вість — вісник, щастя — щасливий
Пастка: Без спрощення: шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, зап'ястний
Апостроф після б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї (коли звучить [й])
м'ята, п'ять, б'ю, в'юн, торф'яний · пір'я, бур'ян, подвір'я, матір'ю
Пастка: Не пишемо, якщо перед губним є інший приголосний кореня (крім р): свято, цвях, тьмяний, мавпячий, дзвякнути
Апостроф після префіксів і першої частини складних слів на твердий приголосний
з'їзд, від'їзд, під'їзд, роз'єднати, об'єм
Апостроф в іншомовних словах після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я, ю, є, ї
комп'ютер, прем'єра, інтерв'ю, кар'єра, п'єдестал
Апостроф не пишемо, коли я, ю, є позначають м'якість приголосного
бюро, пюре, мюзикл, Мюнхен
Апостроф не пишемо після р, що вимовляється м'яко (без звука [й])
буряк, крякати, рябий, Рюрик
Пастка: Порівняй: бур'ян (є [й]) і буряк (м'яке [р'])
М'який знак після м'яких д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова й складу та в суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-, -еньк-, -оньк-
батько, мідь, сіль, кінь, палець · український, козацький, біленький, рученьки · їдальня, сільський, Гальченко
М'який знак не пишемо після губних, шиплячих, р у кінці слова та після н перед ж, ч, ш, щ і -ськ-, -ств-
голуб, сім, ніч, лікар, Ігор · кінчик, тонший, менший, Уманщина, кінський
Пастка: Між двома однаковими м'якими приголосними ь не пишемо: життя, волосся, сіллю
Подвоєння на межі префікса й кореня, кореня й суфікса
віддати, беззахисний, оббити, ззаду · законний, кінний, сонний, осінній, щоденний
Подовження в іменниках с. р. на -я, в орудному відмінку іменників ІІІ відміни, у прислівниках
життя, знаряддя, обличчя, волосся · сіллю, тінню, ніччю, віссю · зрання, навмання, спросоння
Пастка: Немає подовження, якщо основа закінчується двома приголосними: радістю, смертю, кров'ю, матір'ю; у Р. мн.: знань, бажань
Де найчастіше губляться бали
- Кропива, верба, слива, дочка — наголос на закінченні: кропивА, вербА, сливА, дочкА.
- каталОг, діалОг, але літОпис — не плутай -лог і -пис.
- Спрощення не відбувається у словах шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий.
- Апостроф не пишемо, якщо перед губним стоїть інший приголосний кореня: свято, цвях, тьмяний.
- Радістю, смертю, кров'ю — без подовження, бо основа на два приголосні.