Урок · Українська мова
Наголоси і звуки на НМТ з української: правила, пастки і 5 завдань
Крок 1 з 3 · Головне за хвилину
Наголос на НМТ перевіряють на словах, які часто вимовляють неправильно: ви́падок, ко́лесо, кори́сний, черго́вий, одина́дцять. Їх треба знати напам'ять, але частину можна вивести з кількох правил. Друге часте завдання — на однаковий звук: тут допомагає те, що дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються.
Правила, які пояснюють половину наголосів
- Числівники на -надцять мають наголос на -на-: одина́дцять, чотирна́дцять, п'ятна́дцять. Десятки на -десят — на останній склад: п'ятдеся́т, шістдеся́т, сімдеся́т.
- Дієслова доконаного виду з префіксом ви- завжди мають наголос на ви-: ви́писати, ви́бігти, ви́везти. Від них і іменники: ви́падок, ви́трати, ви́гляд.
- Неозначена форма з -ти після приголосного основи має наголос на -ти́: принести́, привезти́, відвезти́, плести́.
- Віддієслівні іменники на -ння зберігають наголос дієслова: чита́ння (чита́ти), завда́ння, запита́ння, уподо́бання.
- Наголос може переходити в інших формах слова: ко́лесо — коле́са, сестра́ — се́стри. На НМТ слово дають у конкретній формі, тож дивись саме на неї.
Слова, у яких найчастіше помиляються
| Правильно | Типова помилка |
|---|---|
| ви́падок, вира́зний | випа́док, ви́разний |
| ко́лесо, о́лень, до́нька | коле́со, оле́нь, донька́ |
| кори́сний, черго́вий, фахови́й | ко́рисний, чергови́й, фа́ховий |
| позна́чка, підлітко́вий, ві́дгомін | по́значка, пі́длітковий, відго́мін |
| ку́рятина, фарту́х, літо́пис | куря́тина, фа́ртух, лі́топис |
| добові́, све́рдло, піа́ла, піце́рія | добо́ві, свердло́, піала́, пі́церія |
| листопа́да, сантиме́тр, кіломе́тр, це́нтнер | листо́пада, санти́метр, кіло́метр, центне́р |
Звуки і букви: що чуємо насправді
Завдання «підкреслені літери позначають однаковий звук» перевіряють, як змінюються приголосні поруч з іншими. Головне правило: дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються ні в кінці слова, ні перед глухими. Ду[б], вигля[д], ото[ж], ні[ж]ка звучать дзвінко.
Виняток — [г] перед глухими у кількох словах: ле[х]ко, ні[х]ті, кі[х]ті, во[х]ко. А от глухі перед дзвінкими дзвінчають: Вели[ґ]день, ая[ґ]же, боро[д']ба, лі[дж]ба.
| Пишемо | Вимовляємо | Приклад |
|---|---|---|
| -ться, -шся | [ц':], [с':] | сміє[с':]я, несе[ц':]а |
| -жці, -шці | [з'ц'], [с'ц'] | кни[з'ц']і, пта[с'ц']і |
| -чці | [ц'ц'] | ка[ц'ц']і |
| зш, зч | [ш:], [шч] | [ш:]ити, [шч]епити |
| стс, стц | [с:], [с'ц'] | ші[с:]от, неві[с'ц']і |
Де губляться бали
- Ставлять наголос «як чують у місті»: ку́рятина, а не куря́тина; кори́сний, а не ко́рисний.
- Переносять наголос з однієї форми на іншу: ко́лесо в однині, але коле́са в множині.
- У завданнях «НЕПРАВИЛЬНО підкреслено у всіх словах» перевіряють лише одне-два слова з варіанта. Перевір усі, бо правильна відповідь — та, де помилкові всі слова.
- Оглушують дзвінкі приголосні як у російській: вигля[т], дубо[п]. В українській вимові — вигля[д], ду[б].
- Бачать букву ж чи ш і вважають, що звук такий самий: у книжці і миєшся звучить свистячий, а не шиплячий.